Традиції святкування Старого Нового року

Старий Новий рік відзначають із 13 на 14 січня через зміну календарів унаслідок переходу на григоріанське літочислення в 1918 році. Новий рік та 1 січня відповідає юліанському календарю. Старий Новий рік святкують не лише у країнах колишнього СРСР, а ще в Чорногорії, Алжирі, Марокко, Швейцарії, Сербії, Тунісі та навіть в Японії.

Раніше цей вечір називали Василевим на честь Святого Василя, покровителя свинарів. До святкового столу подавали численні ситні страви із святкової свині, бо саме вона була символом достатку, благополуччя та врожайності. Тепер детальніше про традиції від інтернет-магазину Вечорниці.

Старий Новий рік та Маланка

Напередодні Старого Нового року, 13 січня, відзначають Щедрий вечір або свято Маланки на честь преподобної Меланії Римлянки. За легендою Мати богів Лада мала не лише сина, а й дочку – Маланку. Князь-Луна викрав її під час полювання та сховав у підземне царство. Маланку звільнив богатир Василь, і згодом пара одружилась. Тому вечір у свято Маланки ще називають Василевим.

На святкування Маланки прийнято вбиратися у фольклорних героїв та тварин. Дівчата щедрують та ворожать. Також є звичай водити Маланку. Хлопець вдягається у жіноче вбрання і стає Маланкою, а дівчина – у чоловіче, та стає Василем. Разом із іншими персонажами вони ходять вулицями та розважають перехожих виставами, співами і танцями. А на ранок спалюють дідуха та стрибають через вогнище, щоб очиститися від усього нечистого. 

Традиції та звичаї Старого Нового року

На Щедрий вечір готують багатий стіл, який, як вірили в народі, принесе достаток на цілий рік. Традиційно готують кутю, ковбаси, вареники зі сметаною, холодець, млинці та пироги. Кутю готують із гречихи, ячменю чи пшениці із горіхами, сухофруктами та медом. Чим вона багатша – тим краще. Наприклад, горіхи символізують здоров’я, мед – гарні звістки, родзинки – довголіття, зерно – початок нового життя, а мак – достаток. 

Ряджені групи щедрувальників з жартами і піснями обходять будинки, бажаючи здоров'я і достатку господарям. Вранці традиційно засівали зерном в будинках рідних, близьких і сусідів. Вважалося, що перший посівальник принесе в дім щастя і це обов'язково повинен бути чоловік, тому дівчата не засівали. У хатах з птицею раніше просили засіваючих посидіти на вереті, щоб кури добре курчат висиджували. Зерно після посівання не викидали, а віддавали курям. 

Після церковної служби був святковий обід, після якого виносили сміття з будинку і спалювали його. Люди вірили, що вогонь в цей день має магічну силу. Коров та кіз також переводили через вогонь, щоб худоба не хворіла. А дерева в саду лякали сокирою, щоб вони давали кращий врожай. Якщо в родині був Василь, то до іменинника йшли в гості на щедре частування.

Прикмети та забобони на Старий Новий рік

Вважається, що якщо ніч буде зоряною, то і рік буде урожайним. Мороз і сніг також до гарного врожаю, сніг на деревах – до медозбору, а хуртовина – ще й до горіхів. Як пройде Меланія, так влітку прийдуть і Петро з Павлом. Василя варто зустрічати весело, щоб і наступний рік був веселим. 

За звичаями в ці дні не можна брати і давати гроші в борг, інакше весь рік будете комусь винні. Компанія має бути розмаїтою, із чоловіків та жінок, щоб рік не був самотнім. Не можна виносити сміття раніше часу, щоб не винести с хати щастя та достаток. Також не можна рахувати дрібні монети – бо це до сліз.